У кіноіндустрії все частіше використовують технологію, що дозволяє створювати цифрових двійників акторів.
Ідея полягає в тому, що ці реалістичні цифрові версії можуть замінити живих акторів під час зйомок складних сцен. Одна з актрис, Рейчел Вайс, передала свій образ віртуальній студії, щоб в майбутньому використовувати цю технологію після її смерті.
Ці цифрові версії можуть появлятися в різних контекстах: маркетингу, сценаріях, а також для заміни акторів у фільмах. Для створення повноцінного цифрового двійника, необхідно зібрати велику кількість даних про актора в різних ракурсах та освітленні, оцифрувати їх, а потім скласти в єдину міцну модель.
Технологія створення цифрових двійників ще досить молода, і дехто ставиться до неї скептично. Але наразі багато кінокомпаній вкладають у нього свої кошти, адже це може стати дуже вигідним будь-якій студії.
Незважаючи на те, що використання цифрових двійників є ефективним рішенням, воно також породжує питання етики. Наприклад, чи можна використовувати образ померлої людини без її дозволу?
Однак Рейчел Вайс вирішила віддати свій образ, щоби створити цифрову версію себе після своєї смерті. Чи стане ця технологія революційною у кіноіндустрії, або ж вона занадто контроверсійна для того, щоб набути широкого застосування, поки що лишається відкритим питанням.
