Психологи: дітей псують школа, непотрібні знання і батьки

Психологи: дітей псують школа, непотрібні знання і батьки

Ті якості, що були в ціні за часів наших мам і тат, зараз втратили всякий сенс. А ми все ніяк не можемо до цього звикнути.


Світ швидко змінюється. Навіть дивно, наскільки швидко. Тому багато професії просто вмирають, ті фахівці, що були затребувані вчора, сьогодні нікому не потрібні, а ті, що нарозхват сьогодні, залишаться не при справах завтра. З'являється попит на такі спеціальності, які і в голові-то укласти важко. Наприклад, системний біотехнолог або фахівець з подолання екологічних катастроф.

Ми в цьому світі відчуваємо себе чужими. Як і наші діти: адже ми, батьки, школа, вся освітня система пичкаем їх непотрібними знаннями, прищеплюємо архаїчні якості. А от підготувати до нової реальності ми не в силах.

«В епоху СРСР освіта займала центральне місце в державній системі, – розповідає педагог Зоя Дем'янова. — Адже від нього залежало розвиток країни. Люди, які отримали вищу освіту, вважалися інтелектуально розвиненими. Їх називали „кращими умами“, за них боролися! А зараз ті мізерні фундаментальні знання, які отримують у внз, не мають нічого спільного з реальним життям. У сучасному світі цінується енциклопедичне мислення. Важливо бути гнучким і вміти пристосуватися до будь-якої ситуації. Зауважте, що зараз більшого успіху домагаються, хто днями і ночами сидів за книжками, а хто зміг потрапити в співзвуччя з часом. Світом заволоділи швидкість, фрагментарне мислення та Інтернет».

Добре це чи погано? Це просто факт, з яким треба змиритися і на який варто орієнтуватися.

Цю теорію підтверджує і американський письменник, блогер і оратор Майкл Еллсберг у своїй книзі «Мільйонер без диплома», що вийшла в 2012 році:

«Вам вселили помилкове переконання. Вам говорили: якщо старанно вчитися у школі, поступити в хороший вуз і з успіхом його закінчити, то успіх в житті гарантований. Можливо, так і було 50 років тому. Але сьогодні все інакше. Якщо ви хочете добитися успіху в сучасному світі, слід зайнятися отриманням навичок, корисних в реальному житті, і працювати над виробленням таких якостей і навичок, які дозволять вам значно випередити дипломованих відмінників. І не важливо, ви вчилися в університеті, чи ні.

Звичайно, в університеті можна розвинути ерудицію, відточити навички критичного мислення, розширити свій кругозір, із захопленням занурившись в багате культурне та інтелектуальне спадщина мислителів. Однак, отримавши диплом, зараз ви вже не можете розраховувати на успішне працевлаштування з гарантією зайнятості на найближчі 40 років з подальшим отриманням хорошої пенсії. Прийшла пора шукати нові шляхи».

«XXI століття – час чудових можливостей, коли можна добитися успіху, навіть не маючи семи п'ядей у чолі, – говорить психолог Олена Васнецова. — Інтернет став справжньою платформою не тільки для спілкування, але і для роботи. Подивіться, вже молоді люди за допомогою соціальних мереж можуть заробити шалені гроші. Наприклад, влаштовують різні марафони особистісного зростання чи відкривають свої онлайн-курси по схудненню. А ті, хто просиджував штани за студентськими партами, так і залишилися не у справ. Наприклад, хтось побоявся вийти в реальний світ і вирішив продовжити роботу в університеті, щоправда, в якості співробітника. А хтось тихенько сидить і задовольняється тим, що дає йому життя».

Фахівець не заперечує: люди з вищою освітою відрізняються розумом. Але, на жаль, не можуть відчути насолоду від самореалізації, так як не мають навичок спілкування, швидкості мислення та вміння себе презентувати. Виникає питання: навіщо витрачати час на навчання, якщо вона не гарантує світлого майбутнього?

«З іншого боку, ті, хто скаче по верхах Мережі і прокачаний актуальними уміннями, можуть не мати знань і здатності аналізувати. У результаті виходить постійний дисонанс: яких знань не вистачає, або навичок», – продовжує психолог.

На думку Олени Васнецовой, багато залежить від самої людини – те, в який час він народився, коли його виховували, вже не так важливо. Якщо у нього з дитинства є прагнення до розвитку, вдосконалення і успіху, то він доб'ється цілей будь-якими способами.

Вплив сім'ї теж не можна недооцінювати. Ближнє оточення надає величезний вплив на формування особистості. Якщо дорослі постійно працювали над собою, активно просувалися по кар'єрних сходах, то дитина буде підсвідомо тягнутися до чогось більшого. Якщо ж батьки просто проживали життя, то тим самим вони показували чаду, що потрібно плисти за течією і не висовуватися.

«Є й така категорія батьків, які вважають дітей власністю: мовляв, ми народили і будемо виховувати для себе. Такі чада потім дуже довго не можуть вилізти з-під маминої спідниці. В принципі надмірною опікою грішать багато батьків. Вони не дають дітям приймати рішення, щось вибирати. Адже це починається з перших років, коли вони тільки вчаться тримати в руках іграшку... Потім, у дорослому житті, їм стає страшно власною рукою писати життя наново: що батьки скажуть, те і роблять», – вважає психолог.

На думку фахівця, з-за такої гіперопіки в середньому віці в людини часто настає криза, коли він починає свідомо замислюватися про те, чи подобається йому його робота, чи задоволений він життям взагалі. Часто щось поміняти стає вже досить складно. Багато здаються і пускають все на самоплив.

Психолог Михайло Лабковский вважає, що не треба все вирішувати за дитину. Потрібно завжди намагатися надавати йому вибір – в рамках розумного, звичайно. «Що ти хочеш сьогодні на сніданок? Чим ми сьогодні займаємося? У нас є 1,5 тисячі рублів, ми хочемо купити тобі шорти і майку. Вибери їх сам».

Не варто займати день малюка так, щоб у нього ні секунди вільного часу не було. У нього має бути час подумати, що йому подобається робити, а що – ні. Тому пропонуйте різні види діяльності, творчості, але не тисніть. Дитина спробує сам вирішить, що йому більше до душі.

«Дитина дорослішає, і якщо ви будете його по всіляких приводів питати, чого б він хотів, то все з його бажаннями буде добре. І тоді до 15

Прокоментувати
Відправити статтю


Кулінарія

Значение имени

Все имена