Потім спасибі скаже: у моєї дитини немає дитинства, він завжди зайнятий

Потім спасибі скаже: у моєї дитини немає дитинства, він завжди зайнятий

Мами, які навантажують дітей з самого раннього віку гуртками та секціями, вважають себе правими. Їм чомусь здається, що так їх діти щасливішими. Вони більше однолітків знають, вміють і можуть. У своєму віці вони – найкращі, а отже, конкурентоспроможні. Їм легше будуть даватися в школі всі предмети, вони будуть вже активно соціалізовані. І навіть виступати перед аудиторією для них не трагедія.


«Залиште дитині його дитинство», – кажуть одні. «У дитини має бути свій власний час», – кажуть інші. «У моєї дитини день розписаний по хвилинах. Вільного часу – півгодини в день», – говорить Яна Рудковська, розповідаючи про виховання свого синочка Сашка. Хто правий? bt-women.com.ua знайшов три життєві і дуже показові історії, а наш експерт, дитячий психолог Наталія Шевцова, їх прокоментувала.

Ксенія, мама трирічної Ніки: «Ой, я навіть не знаю, з чого почати. Ми стільки всього встигаємо робити. З року моя донька плаває, і їй так подобається це заняття, що ми купили річний абонемент і не пропускаємо басейн ніколи. До слова сказати, ми майже не хворіємо. Ще ми ходимо на танці і ментальну арифметику, малювання і знайомимося з іноземними мовами. Ніка дуже товариська і легко вливется в будь-дитячий колектив. У нас багато друзів, кожні вихідні ми святкуємо чийсь день народження.

У нас зовсім немає часу на просто полежати й побалакати. Моя дитина завжди при ділі, і це мені дуже подобається. І не треба дивитися на мене як на божевільну! Хтось говорить, мовляв, у моєї дитини немає дитинства. Але таких мам, які, як і я, люблять займати кожну вільну хвилину життя своїх дітей корисними заняттями, дуже багато. Я хочу, щоб моя дитина грав головну роль у випускному спектаклі в садку, вів свята в школі, грав у КВК, перемагав на олімпіадах. І так буде – я знаю, вона це зможе».

Лада, мама п'ятирічного Сергія: «Я вважаю, що захоплювати дитину знаннями треба починати в дитинстві, нехай вчиться граючись. Особливо важливо займатися спортом, тому ми ходимо на плавання, футбол і навіть на карате. Не навантажуємо – тренування швидше як загальна фізична підготовка. Але після них він спокійніше: і будинок не трощить, і з бабусею не сперечається.

Правда, всім його часом поза садком, в тому числі і тренуваннями, завідує моя мама. Я не проти – я сама цілими днями на роботі і боюся, що дитині буде нудно, якщо він після садка буде просто дивитися мультики або катати машинки. А так – прийде після тренування, повечеряє і спати. Мені, звичайно, буває деколи ніяково перед ним, що їм більше бабуся займається, але по-іншому я не можу, справи».

Ольга, мама чотирирічного Кирила: «Я вже пройшла школу раннього розвитку зі старшим сином. Він не нарікав. Я водила – він ходив. У першому класі у нього було шість додаткових занять, крім школи. Вихідні ми витрачали на різні походи в кіно, цирки, театри, щоб син окультуривался. Зараз він нічого не хоче. Чесно зізнається, що йому все це не подобалося, він просто не міг чинити опір. Ні, він не сидить вдома затворником. У нього є друзі, з якими він грає у дворі, у школі він навчається виключно на «5» і «4», роблячи при цьому уроки самостійно, без мого контролю, займається у спортивній секції в школі олімпійського резерву, вивчає програмування.

Так, можливо, мої ходіння з ним по секціях і заклали цей фундамент інтересу й відповідальності, але з молодшим сином я веду іншу політику. Він обожнює грати в машинки, будувати будинку з кубиків і дивитися мультики, а ще стрибати на батуті і ходити в театри. Я дозволяю йому самому вибирати заняття по душі.

— Синку, що будемо робити сьогодні? — питаю його вранці в суботу.

— Зараз подивимося мультики, пограємо в доміно і підемо в театр, – говорить він.

Я погоджуюся, тому що бачити, коли твоя дитина щасливий – це найкраще, що може бути».

Прокоментувати
Відправити статтю

Коментарі



Кулінарія

Значение имени

Все имена