«Продала квартиру за копійки, тепер згадую і плачу»

«Продала квартиру за копійки, тепер згадую і плачу»

Ви пам'ятаєте ціни 2000 року? А наша зневірена читачка запам'ятала їх на все життя.


«Все почалося 20 років тому. Жила я в провінційному місті, у нас з чоловіком була трикімнатна квартира. Нашій донечці виповнилося п'ять років, і ми мріяли про прекрасне майбутнє».

«Все закінчилося раптово. Виявилося, про прекрасне майбутнє мріяла тільки я. Чоловік мене зрадив. Виявилося, що всі давно про це знали, але мовчали. У чоловіка з'явилася коханка, яка працювала у нього експедитором. Вони разом їздили у відрядження, і зрада тривало не один місяць. Повернути добробут і довіру в сім'ю так і не вийшло — ми розійшлися. Трикімнатну квартиру довелося розміняти на дві одинички. З дочкою ми переїхали в нове житло і спробували жити далі.

Незабаром після цього померла моя бабуся і залишила у спадок однокімнатну хрущовку. Втрата близької людини далася важко, але через півроку була вдячна бабусі, що вона відписала мені квартиру. Я думала про розширення житла, про те, що життя колись налагодиться. Але, як кажуть, прийшла біда — відчиняй ворота. Підприємство, на якому працювала, збанкрутувало, мене відправили на вулицю. Заробляти на хліб було ніде, я вже не кажу про бутерброд з маслом. Доньку треба було збирати в перший клас, а значить, мати хоч якийсь запас грошей».

Екс-чоловік до того часу злиняв в ближнє зарубіжжя і став недоступний. Допомоги чекати було не від кого.

«Я вирішила продати бабусину квартиру, щоб залатати першочергові дірки в бюджеті і спробувати відкрити свій бізнес.

Це був 2000-й. Хто пам'ятає ціни того року? Я запам'ятала їх на все життя. Як і те, що в тому ж році був обвал цін на житло, тим більше на вторинне. Долар коштував трохи більше 28 рублів, квартири можна було придбати за сьогоднішніми мірками за копійки. Бабусині хороми я продала за 5000 доларів (за п'ять тисяч доларів!), тобто за 145 500 рублів. Ви не помилилися. Невелику двокімнатну в нашому місті в ті часи продавали за 7 тисяч, однушку-хрущовку — зовсім задарма. Ціни на житло падали так швидко, що прогнози були зовсім жахливі, говорили про падіння вартості до 3 тисяч. Ринок я моніторила, тому не крутить біля скроні. Хто в той рік купив собі квартиру, той не прогадав. Мені не пощастило — я виступала в ролі продавця.

Справедливості заради треба сказати, що 5 тисяч доларів для тих часів великими грошима. Середня зарплата росіянина тоді була 2300 рублів, за тим курсом це 80 доларів. По-моєму, навіть для Індії це не заробіток».

«З роботою було непросто. Я помыкалась за кількома конторам і зрозуміла, що жити на одну зарплату з дитиною неможливо. Вирішила стати індивідуальним підприємцем і вклала гроші в квітковий бізнес. Але обнищавшим людям було не до букетів, і більша частина грошей перетворилася в мертві рожеві пелюстки. Вже тоді я почала розуміти, що розтринькала нерухомість.

У підсумку я знайшла роботу — я влаштувалася у фірму, яка займалася ландшафтним дизайном. Начебто все стало налагоджуватися, і ми з дочкою навіть кожний рік їздили у відпустку за кордон. Моя дівчинка відмінно закінчила школу, а потім і університет. Все б добре, але я не передбачила, що дитина подорослішає і почне будувати своє особисте життя. Півтора роки тому моя спадкоємиця привела в дім нареченого. Він родом з далекого села, але перебрався в місто, де жив у гуртожитку. Йому, як фахівця, дали койкомісце від заводу, де він працював техніком-конструктором.

Цілі у них були далекосяжні, тому збирати на своє житло вони вирішили в нашій непоганий однушке. Я оселилася на кухонному дивані. На ньому і згадала, як колись продала бабусині апартаменти. По-перше, вони були б порятунком для нашої великої родини, і мені не довелося б тулитися на каструлях. По-друге, я весь час думаю, що зараз ця квартира коштувала б 1,5 млн рублів, а за сьогоднішнім курсом — близько 23 тисяч доларів. Непогана інвестиція, чи не правда? Сказати, що шкодую про ту продажу, не сказати нічого. Від досади кусаю собі не тільки лікті, але і коліна.

Звинувачую в усьому себе, і що робити далі, я не знаю. Попросити доньку з зятем зняти житло — значить, позбавити їх додаткових нагромаджень. Але так тривати не може. Так що зважуйте всі за і проти, коли розлучаєтеся зі спадком від рідних!»

Прокоментувати
Відправити статтю